Інтернет став невід’ємною частиною навчання, спілкування та повсякденного життя дітей і підлітків. Соціальні мережі, месенджери, онлайн-ігри та освітні платформи відкривають широкі можливості для навчання, розвитку й комунікації, однак водночас можуть містити ризики, про які необхідно знати та вміти їм протидіяти.

Саме тому Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області та Інститут кібербезпеки та аналітики приділяють особливу увагу підвищенню рівня обізнаності дітей, педагогів і батьків щодо безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі.

У межах інформаційно-просвітницької роботи важливо формувати у дітей практичні навички розпізнавання та попередження основних загроз в Інтернеті — кібербулінгу, грумінгу, шкідливого контенту, онлайн-шантажу, фішингу та інших проявів небезпечної поведінки в цифровому середовищі

Кібербулінг: коли цькування переходить в Інтернет

Кібербулінг — це навмисне та повторюване цькування із використанням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх та інших цифрових середовищах.

Кібербулінг може проявлятися у вигляді образ, приниження, залякування, провокацій або поширення інформації, фотографій чи листування без дозволу.

Особливість кібербулінгу полягає в тому, що принизливий контент може дуже швидко поширюватися, а кривдник іноді може залишатися анонімним.

Як діяти?

Якщо ви зіткнулися з кібербулінгом:

• не відповідайте на провокації агресією;

• збережіть скріншоти повідомлень та іншого небезпечного контенту;

• заблокуйте кривдника;

• повідомте батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте;

• за необхідності подайте офіційну скаргу до Кіберполіції.

Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не прояв слабкості.

Грумінг: небезпечне знайомство в мережі

Грумінг — це встановлення дорослою людиною дружніх або довірливих стосунків із неповнолітнім через Інтернет із метою подальшої експлуатації, шантажу, залякування або сексуального насильства.

Зловмисник може видавати себе за ровесника, блогера, тренера, наставника або людину зі спільними інтересами.

Спочатку спілкування може здаватися цілком дружнім: компліменти, подарунки в онлайн-іграх, спільні захоплення, постійна увага. Згодом зловмисник може просити приховувати спілкування від батьків чи друзів, переходити до приватних месенджерів, надсилати особисті фотографії або пропонувати зустріч.

На що варто звернути увагу?

Особливо обережними потрібно бути, якщо онлайн-знайомий:

• надмірно засипає компліментами та подарунками;

• просить нікому не розповідати про спілкування;

• наполягає на переході до приватного месенджера;

• просить особисті або інтимні фотографії;

• намагається дізнатися особисту інформацію;

• пропонує зустріч у реальному житті без відома батьків.

Що робити?

Якщо спілкування викликає страх, тиск або дискомфорт:

ЗУПИНИСЬ → ЗАБЛОКУЙ → РОЗКАЖИ ДОРОСЛОМУ.

Не потрібно намагатися переконати зловмисника або виконувати його вимоги.

Якщо дитина вже надіслала фотографію чи іншу приватну інформацію, вона не винна в тому, що стала жертвою маніпуляції. Найважливіше — припинити спілкування та звернутися по допомогу.

Сексторшен: коли фотографією намагаються шантажувати

Окремою небезпекою є сексторшен — шантаж із використанням інтимних фотографій або відео.

Зловмисник може спочатку попросити звичайне фото, потім поступово переходити до більш особистих запитань і вимог. Після отримання фотографії він може погрожувати поширити її серед батьків, друзів або вчителів, якщо дитина не надішле нові матеріали або не виконає інші вимоги.

Важливо: виконання вимог шантажиста не гарантує припинення погроз. Навпаки, вимоги можуть ставати дедалі більшими.

Тому необхідно припинити спілкування, заблокувати зловмисника, зберегти докази та обов’язково розповісти дорослому, якому довіряєте.

Шкідливий контент: не все, що є в Інтернеті, безпечно

Шкідливий контент — це матеріали, які можуть негативно впливати на дитину або становити загрозу її безпеці.

До нього можуть належати матеріали із зображенням насильства та жорстокості, порнографічні матеріали, пропаганда наркотиків та азартних ігор, а також шкідливі програми, комп’ютерні віруси та шпигунське програмне забезпечення.

Серед небезпечних різновидів контенту можна виділити:

Шок-контент

Відео із жорстокістю, аваріями, кров’ю та іншими травматичними сценами можуть негативно впливати на психіку.

Що робити: не продовжувати перегляд, вимкнути автоматичне відтворення та поскаржитися на такий матеріал.

Фішинг в онлайн-іграх

Пропозиції отримати «безкоштовну ігрову валюту», предмети чи бонуси в обмін на логін і пароль можуть бути способом викрадення акаунта.

Що робити: не передавати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.

Небезпечні челенджі

Вірусні заклики виконувати небезпечні дії заради переглядів і популярності можуть становити реальну загрозу здоров’ю та життю.

Перед виконанням будь-якого сумнівного челенджу варто запитати себе:

«Чи зробив би я це в реальному житті, без камери та глядачів?»

Якщо відповідь «ні» — не варто цього робити.

Правила цифрової гігієни

Безпека в Інтернеті залежить не лише від програм та налаштувань, а й від щоденних звичок користувача.

Дотримуйтеся простих правил:

• не поширюйте особисту інформацію у відкритому доступі;

• встановіть налаштування приватності своїх акаунтів;

• використовуйте різні складні паролі для різних сервісів;

• увімкніть двофакторну автентифікацію;

• не переходьте за підозрілими посиланнями від незнайомців;

• не передавайте нікому паролі та коди підтвердження;

• регулярно переглядайте список своїх онлайн-контактів;

• не додавайте до друзів незнайомих людей без необхідності;

• закривайте акаунти від сторонніх користувачів;

• не залишайте вебкамеру відкритою, коли не користуєтеся нею.

Пам’ятайте: просити про допомогу — правильно

Дитина не повинна залишатися сам на сам із проблемою в Інтернеті.

Якщо вам надсилають погрози, шантажують, переслідують, змушують надсилати фотографії, пропонують небезпечні зустрічі або ви натрапили на шкідливий контент — розкажіть про це батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте.

За матеріалами Кіберполіції, у разі виявлення небезпеки можна звернутися до:

Кіберполіції України:
ticket.cyberpolice.gov.ua

Консультаційна лінія:
1545, далі обрати «3» — анонімно, безкоштовно, цілодобово.

Для повідомлення про шкідливий контент у матеріалах також зазначено ресурс report.iwf.org.uk, а додаткову інформацію — dignityonline.in.ua.

Безпечний Інтернет починається з відповідального користувача

Інтернет має залишатися простором для навчання, розвитку, спілкування та творчості. Для цього кожному з нас необхідно дбати про власну цифрову безпеку, поважати інших користувачів і не залишатися байдужими, коли хтось потребує допомоги.

Зупинися. Подумай. Перевір. Захисти себе. Розкажи дорослому.

Безпечна поведінка в мережі — це щоденна цифрова гігієна та відповідальність за власні дії.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту»:

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

позбавлення академічної стипендії;

позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.